В Україні розпочався процес створення територіальних громад. Уважно слідкуючи за тим, як створення громад впливатиме на ситуацію в освітній сфері, приходжу до висновку, що є багато прихильників формування в таких громадах окремих органів управління освітою. Бо, як пишуть автори: «хтось повинен наставляти, контролювати, організовувати…».
Прошу звернути увагу, що авторами подібних меседжів, як правило, є директори шкіл, котрі входять чи мають увійти до складу таких громад. Безумовно, це є дикість. Дикість і заскорузлість управлінського мислення величезної кількості теперішніх (не хочу писати «сучасних») керівників шкіл.
Це є дикість нашої системи управління освітою, котру, як бачиться, не хочуть змінювати ті, хто взяв на себе відповідальність реформувати освіту. В освіті й так жирує величезна армія освітніх чиновників і методистів, які гуртом й знищують освіту держави. НЕМАЄ ЖОДНОЇ ПОТРЕБИ додавати іще їхню енну кількість. Схаменіться.
Якщо щось і створювати в територіальних громадах, то це Служби забезпечення закладів освіти, які перекладуть на свої плечі жахливі проблеми формування та утримання матеріальної бази дошкільних, загальних середніх і позашкільних закладів, що функціонуватимуть на території громади.
У працівників таких служб НЕ ПОВИННО БУТИ ЖОДНИХ УПРАВЛІНСЬКИХ ПОВНОВАЖЕНЬ, а тим більше функції контролю. За заявкою директора закладу працівники таких служб негайно мають їхати до школи і ліквідовувати будівельні, каналізаційні, водогінні, кадрові, підручникові, технічні та інші проблеми, від яких залежить нормальне функціонування закладів освіти. Всі інші проблеми СУЧАСНИЙ директор та адекватні педагогічні колективи ВИРІШАТЬ і без ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ. Й вирішать їх набагато краще, аніж із чиновниками.
А той, хто боїться чи не вміє вирішувати проблеми, й потребує чиновницької підтримки, має негайно залишити свою посаду. Бо він не є сучасний керівник.
Немає коментарів:
Дописати коментар